ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ

Шановні батьки!

Головна задача під час дії воєнного стану – збереження життя, фізичного та психологічного здоров’я дітей! Просимо Вашого відповідального ставлення,  максимального сприяння та співпраці в організації безпечного освітнього процесу.

Наголошуємо на необхідності виконання наступних дій:

1. Разом із дітьми визначити безпечний шлях від дому до ліцею і в зворотньому напрямку. За можливості організувати супровід дітей, особливо для учнів початкових класів. Якщо на маршруті руху є укриття, то під час тривоги діти мають в обов’язковому порядку  перейти в найближчого укриття .

2. Систематично наголошувати дітям про заборону залишати територію ліцею  під час освітнього процесу без дозволу класного керівника, адміністрації закладу. 

3. Проводити бесіди щодо неухильного дотримання дітьми правил поведінки та обов’язкового виконання алгоритму дій під час повітряної тривоги, вказівок вчителя, керівника гуртків та спортивних секцій, вихователів ГПД.

4. Наголошуємо на тому, що забрати свою дитину під час сигналу «Повітряна тривога» можуть лише батьки або особи, які їх замінюють (бабусі та дідусі за погодженням з класним керівником).

 5. Виготовити бейджі із зазначенням  прізвища та ім’я дитини, віку, домашньої адреси, прізвищ та імен батьків,  контактних телефонів (форма узгоджується з класним керівником).

6. Про відсутність в ліцеї дитини в обов’язковому порядку повідомляти класного керівника до початку навчальних занять, чітко вказуючи причину. 

ЮНІСЕФ разом із навчально-реабілітаційним центром «Джерело» підготували брошуру «Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям», яка містить відповіді на такі запитання: 

• Як оформити статус інвалідності дитини? 
• На яку допомогу можна розраховувати та як її отримати? 
• Як говорити з дитиною про інвалідність?
• Де шукати психологічної підтримки? 
• Як облаштувати домашній та освітній простір? 
• Що таке інклюзивна освіта та як записати дитину до садочка та школи? 
• Що потрібно знати вчителям та іншим фахівцям?

Завантажуйте її за посиланням та отримуйте необхідні відповіді.

Файли для завантаження

Поліомієліт повернувся в Україну. Що потрібно знати батькам?

Небезпечна інфекція, проти якої немає ліків

Поліомієліт — високозаразне вірусне захворювання, що може викликати невиліковний параліч і призвести до смерті.

Хворобу викликають поліовіруси, що потрапляють до організму зазвичай через немиті руки та іноді через брудну воду. Вражаючи нервову систему людини, поліовірус може призвести до незворотних рухових розладів та навіть смерті людини протягом кількох годин. В абсолютній більшості випадків носіїв поліомієліту, які поширюють його, неможливо виявити вчасно — через відсутність взагалі будь-яких ознак хвороби.

Ліків проти поліо не існує. Єдиним захистом є вакцинація.

Який рівень вакцинації від поліо зараз?

В Україні, де достатнім захистом від поліомієліту за допомогою щеплень забезпечено за 8 місяців 2021 року 53% дітей (дані з охоплення трьома дозами вакцини від поліо дітей віком до 1 року). Захворіти на поліомієліт можуть усі — і дорослі, й діти. Найчастіше поліомієліт вражає дітей до 5 років. 

Про критично низькі рівні охоплення вакцинацією від поліо МОЗ України повідомляє у таких областях: Херсонська — 40,7 %, Івано-Франківська — 42,2 %, Закарпатська — 43,1 %, Запорізька — 46,2 %, Харківська — 46,5 %, Одеська та Київська області — 47,5 %, Чернівецька та Львівська — по 48,5 %, у Рівненській — 48,9 %.

Якими є симптоми хвороби?

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:

Жодних симптомів: без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків. У такому разі вірус створює особливу небезпеку для тих, хто оточує його носія, оскільки присутність і швидке поширення смертельно небезпечної інфекції лишається непоміченою.

Грипоподібні симптоми: лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання, — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус поширюється найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.

Рухові розлади: сильний біль в уражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутись за кілька годин.

Які наслідки може мати хвороба?

Поширення вірусу, що загрожує довколишнім паралічем і смертю

Поліовірус поширюється непомітно і швидко через відсутність будь-яких ознак захворювання у більшості носіїв, створюючи загрозу невиліковного паралічу і смерті для величезної кількості невакцинованих дітей і навіть дорослих. Тож, якщо ви у вашої дитини «тягне руку» або вона не встає на ніжку, негайно зверніться до вашого лікаря/-ки.

Невиліковний параліч

Поліомієлітний параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Смерть

Серед тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, 5–10% помирають через те, що параліч вразив саме дихальні м’язи. Врятувати й підтримувати життя в таких випадках можливо, лише штучно підтримуючи процес дихання.

Як захиститися від поліомієліту?

Ліків проти поліомієліту не існує. Єдиним і безальтернативним захистом від хвороби є вакцинація.

Якщо 90—95% людей у країні має імунітет проти інфекційної хвороби, вона не поширюється, навіть якщо збудник завозиться з-за кордону. Такий імунітет називається «колективним», і саме він дозволяє захистити від небезпечних інфекцій тих, кому не можна робити щеплення через постійні чи тимчасові протипоказання.

В Україні вакцинація проти поліомієліту входить у перелік обов’язкових гарантованих державою щеплень, які можна зробити у державних поліклініках безкоштовно відповідно до календаря щеплень.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини від поліомієліту:

у 2 місяці: 1 доза

у 4 місяці: 2 доза

у 6 місяців: 3 доза

у 18 місяців: 4 доза

у 6 років: 5 доза

у 14 років: 6 доза

Вакцини, які наразі використовують державні й приватні клініки, зареєстровані, сертифіковані й дозволені для використання в Україні.

В умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань та їхніх наслідків. Вакцинацію проти дифтерії та правця розпочинають у ранньому дитячому віці — згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, затвердженим наказом МОЗ України від 16.06.2011 № 595 (зі змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 під № 1159/19897. Надалі ревакцинацію слід робити щодесять років. 

В дорослому віці ревакцинація починається у 26, 36, 46, 56, 66, 76, 86… років.

Держава закуповує всі вакцини, які входять до Національного календаря профілактичних щеплень, і ви можете отримати їх безоплатно. Усе, що треба зробити, — звернутися до сімейного лікаря.

Дифтерія проявляється у вигляді ангіни, під час якої в горлі утворюються плівки, що ускладнюють дихання. Вона передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту — посуд, іграшки тощо.

Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему, вона виробляє токсин, який потрапляє до крові й вражає різні органи, найчастіше — серце, нервову систему, нирки.

Для лікування дифтерії використовується протидифтерійна сироватка та антибактеріальна терапія. Навіть попри своєчасне лікування близько 20 % хворих помирають.

Правець вражає нервову систему і проявляється сильними судомами, що іноді можуть призвести до переломів кісток, проблем з ковтанням. Хвора людина відчуває сильні болі.

Інфікуватися правцем можна при потраплянні бруду в рану або поріз, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини. Наприклад, дитина може інфікуватися, поранившись цвяхом чи об паркан, через подряпини, в які потрапить земля.

Прогноз у разі захворювання несприятливий. Навіть попри екстрену реанімацію та оперативне медичне втручання, смертність досягає 25–80 %. Смерть, як правило, настає через спазм дихальних м’язів і параліч серцевого м’яза.

Кір – це прогнозована та контрольована інфекція і для її запобігання вже більше 50 років існує вакцина. При охопленні 98% населення вакцинацією виникає "колективний імунітет", який  запобігає поширенню вірусу в даній популяції.

Переважна більшість європейців мають усі щеплення проти кору за календарем, тому в 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, в яких рівень охоплення щепленнями недостатній, на жаль, серед цих країн знаходиться й Україна. 

Вакцинація від кору входить в наш календар щеплень: проводиться в 1 рік та повторно (ревакцинація) в 6 років. Якщо з якихось причин вакцинація не проводилася у встановлений термін, її можна зробити у будь-якому віці, краще – двічі, з інтервалом між щепленнями не менше 28 днів.

Екстрена вакцинопрофілактика необхідна неімунним дітям протягом перших 3-х діб після підтвердженого контакту  з хворим на кір.

Слід пам’ятати, що вакцинація може супроводжуватися певними реакціями, оскільки використовується живий ослаблений штам. Іноді і вакциновані можуть захворіти, однак, це не йде ні в яке порівняння зі справжнім захворюванням, що за багатьма клінічними ознаками протікає значно важче.

Спокійно та без паніки вирішуйте з вашим лікарем доцільність вакцинації, звертайтеся вчасно до закладу медичної допомоги при підвищенні температури тіла до 38 градусів і вище, особливо, якщо Ви чи Ваші діти не щеплені та відносяться до групи ризику.

У нашій країні зазвичай доступні комбіновані вакцини з коревим компонентом (наприклад, разом з краснухою чи краснухою та паротитом). Для дорослих застосовуються ті ж вакцини, що і для дітей. Наразі, в Україну для щеплень КПК постачають Пріорикс™/Priorix™ — препарат, вироблений компанією GlaxoSmithKline Biologicals s.a (Бельгія).

При зверненні до лікаря його обов’язково слід проінформувати про наступне:

наявність алергічних реакцій в анамнезі;

наявність будь-якого імунодефіцитного стану, в т.ч. онкозахворювання, прийом хіміопрепаратів, променеву терапію;

проведення будь-якої вакцинації протягом останніх 4-х тижнів;

вагітність;

введення препаратів крові найближчим часом;

зниження рівнів тромбоцитів в анамнезі.

Все це необхідно для визначення можливості проведення вакцинації саме Вам чи Вашим рідним. 

І пам’ятайте: попередження інфекційних захворювань – це обов’язок не лише держави, а й кожної небайдужої людини!

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА БАТЬКАМ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Як сім’ї пережити нові виклики, як пояснювати карантин дітям, що робити з підлітками, і чому важливо чітко поділити обов’язки і виділяти час на себе.

Поради батькам від дитячого та сімейного психолога Світлани Ройз

Те, з чим ми зараз зіштовхнулися, називається соціальною депривацією, коли ми втрачаємо контакти. Це особливо важливо для підлітків. Те, що не можемо мати живий контакт з іншими людьми, нас обеззброює, і важливо залишати за дітьми хоча б якийсь контакт, хоча б соцмережі. Якщо нас лякає час, який діти зараз на це витрачають, може, спробувати влаштувати їм конференції по відеозв’язку, щоб вони хоча б один одного бачили.

Підлітків ми питаємо, скільки часу їм потрібно на перебування в Telegram, Instagram. На “це моє життя, мій простір” та інші обурення підлітка відповідаємо, що до певного віку ми відповідаємо за твоє здоров’я, і зараз у нас режим карантину. Він стосується всіх. Давайте встановимо правила так, щоб і тобі комфортно,  і щоб я була спокійна за твою безпеку.

Дитина не може навчитися тому, чого не бачить у нас. Якщо ми просимо дитину робити зарядку, маємо робити теж. Якщо просимо дитину вчитися, маємо сісти поруч читати книжку чи показати, як ми працюємо за комп’ютером, а не бавимось в ігри.

Коли ми довше разом, це завжди веде або до зміцнення, або до загострення стосунків. Ця криза винесе назовні наші слабкі місця і в сім’ї, і в стосунках з дітьми. Це можливість придивитися один до одного, синхронізуватися за цінностями, і, можливо, стати ближчими.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.

1.Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.

2.Треба, щоб для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.

3. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.

4. Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали: “Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.

5. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” – підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Тоді відбувається так званий синаптичний прунінг – відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації.

Дитина в цей момент стає дуже сонливою і починає трохи “гальмувати”. У неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона, не те що б не хоче – а фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. 

Ще Лєв Толстой казав, що існує “пустеля отроцтва”. Це саме про те, що переживають підлітки. Мало того, що це криза самотності, криза особистості – зараз вони взагалі обмежені у спілкуванні. Добре, якщо в них є вдома інтернет, щоб вони могли спілкуватись хоч у соцмережах.

1. Підлітки чинять опір материнській фігурі, вчителькам дуже складно працювати з підлітками. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад. Чим менше материнського голосу, який наказує, що робити, – тим краще. Усе, що стосується наказів, краще перенести в повідомлення у месенджер чи якісь звукові сигнали.

2. Підлітку важливо, аби ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком.

Ми можемо поставити пряме запитання: “Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок: “Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”. Щодо навчання можна сказати: “Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.

3. Треба запитати підлітка, як краще облаштувати його місце.  Треба поставитись до цього з розумінням – це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка.

4. Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Треба говорити, як ви цінуєте те, що він робить.

5. Підліток може спитати: “Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”. Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.

СТАРША ШКОЛА

Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна. Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.

1. Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”.

2. Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИЙОМУ ДІТЕЙ ДО

ПЕРШОГО КЛАСУ 2023-2024 Н.Р.

Що потрібно взяти для надання документів дитини

до 1 класу на 2023 - 2024 н.р. 

1. Заява батьків про зарахування дитини у 1 клас (заяву батьки напишуть в день подання документів).

2. Паспорт одного з батьків дитини.

3. Копія та оригінал свідоцтва про народження дитини.

4. Медична довідка дитини встановленого зразка (ОРИГІНАЛ)

http://moz.gov.ua/article/news/chi-budut-u-shkolah-zberigatis-medkartki-detalno-pro-skasuvannja-formi--026o

ЯКА ДОВІДКА ПОТРІБНА ДЛЯ ВІДВІДУВАННЯ ШКОЛИ

Перед вступом до школи дитина має пройти профілактичний огляд. Після медогляду видається для  надання медичному працівнику загальноосвітнього навчального закладу Форма № 0 086-1/о “Довідка учня  загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду”. У разі,  якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, в цій довідці може бути зроблено відповідний запис. Відповідно, медичні працівники шкільних навчальних закладів володітимуть необхідною інформацією про стан здоров'я дитини.

ПРО ФОРМИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

Усю інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб лікарі чи медсестри фіксують у "Карті профілактичних щеплень"  (форма № 063/о). "Карта профілактичних щеплень", яка містить. Цю форму ведуть в амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах. Відповідно, довідка про проведені щеплення, що містяться у формі № 063/о, дає змогу медичним працівникам освітніх закладів бути ознайомленими з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

5. Копія та оригінал документу, який підтверджує місце проживання дитини:

- паспорт одного з батьків або витяг з реєстру(при наявності ID-картки);

- копія та оригінал договору про оренду квартири юридично завірений.

- інші офіційні документи (оригінал та копія), що засвідчують місце проживання дитини.

/Копії всіх документів завіряються відповідно  оригіналів та лишаються в пакеті наданих документів до ЗЗСО№3/

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.    

Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. 

-        Надання документів дитини до зарахування в 1 клас здійснюється батьками, або особами, що їх замінюють.

-        Присутність дитини при наданні документів не є обов'язковою, оскільки співбесіда з нею проводитись не буде.

Правила прийому до закладу освіти